Рідне слово моє – в нім озвуться віки… (присвячується 100-річчю від дня народження Богдана-Ігоря Антонича): Збірник матеріалів науково-практичної конференції учнів і вчителів. Вузлове, 11 березня 2010 року. / редкол.: П.І.Сікорський (відп. ред.) та ін. – Львів.: ФОП Корпан Б.І., 2010, 81с.

Цього року відбулася VІ науково-практична конференція «Рідне слово моє – в нім озвуться віки», присвячена 100-річчю від дня народження одного з найвизначніших поетів світу Богдана–Ігоря Антонича.
Про життєвий і творчий шлях поета, про його зацікавлення і захоплення, про тему мистецтва, про проблеми життя і смерті, взаємозв’язки людини і Бога, космосу й національного світу, які поет інтерпретував по-філософськи й естетично багатовимірно, говорили у своїх доповідях вчителі та учні.
У творчій індивідуальності Антонича вражають , сполучення ліризму з філософським осмисленням проблем буття людини, новизна поглядів на український світ та його історію, що сягає пракоренів слов’янства.
На конференції звучали і поезії Б.-І.Антонича, у виконанні учнів, зокрема, вірш «Магніфікат», «Три перстні», «Вишні», «Весна», «Дві глави з літургії кохання», «Автобіографія».
Антонич живе у чомусь прекрасному, але водночас не забуває про проблеми власне мистецтва. Його ідеї перегукуються з деякими поглядами І.Франка та О.Потебні.